Інтернет-залежність

 

Основні 6 типів інтернет-залежності такі:

​

• Нав'язливий веб-серфінг- (інформаційне перевантаження) - нескінченні подорожі по Всесвітній павутині, пошук інформації.

• Пристрасть до віртуального спілкування та віртуальних знайомств - великі обсяги листування, постійна участь в чатах, веб-форумах, надмірна кількість знайомих і друзів в Мережі.

• Ігрова залежність -- нав'язливе захоплення комп'ютерними іграми по мережі.

• Нав'язлива фінансова- потреба - гра по мережі в азартні ігри, непотрібні покупки в інтернет-магазинах або постійні участі в інтернет-аукціонах.

• - до перегляду фільмів через Інтернет.

• Кіберсексуальна залежність - нав'язливий потяг до відвідування порносайтів.

 

 

Ознаки інтернет-залежності у підлітків:

​

• - успішності, систематичні прогули та інші проблеми у процесі навчання.

• Часті безпричинні зміни настрою: від млявого до- піднесеного, від байдужо-пригніченого до піднесено-ейфоричного.

• Хвороблива і неадекватна реакція на критику, зауваження,- поради.

• Наростаюча опозиційність до батьків, родичів, старих- друзів.

• Значне емоційне- відчуження.

• Погіршення пам'яті та- уваги.

• Напади депресії, страху, тривоги,- поява фобій.

• Обмеження спілкування з- друзями, батьками, родичами, значна зміна кола спілкування.

• Відмова від справ, до яких- спостерігався інтерес, та від хобі.

• Зникнення з будинку цінностей або грошей, поява чужих речей, грошові борги.

• Не характерні раніше - брехливість та неохайність.

 

 

   Інтернет сам по собі не є «поганим» чи «хорошим», якщо взагалі можна говорити про таке глобальне явище у моральних категоріях. Усе залежить від людини, яка його використовує. Для когось він може бути ідеальним дослідницьким інструментом, для іншого – захоплюючим віртуальним світом, а ще для когось стане хворобливою пристрастю, манією.

  "Кіберпростір - один зі способів зміни стану свідомості. Кіберпростір і все, що в ньому відбувається, видається реальним - часто навіть більш реальним, аніж сама реальність" - каже американський психолог Дж. Сулера.
  Обговорювати феномен інтернет залежності почали відносно недавно. В 1994 році психіатр Кімберлі Янг розробила й помістила на веб-сайті спеціальне опитування і незабаром одержала майже 500 відповідей, автори 400 з яких були визнані, відповідно до обраного критерію, інтернет-залежними. В 1997-1999 роках були створені дослідницькі й консультативно-психотерапевтичні веб-служби з даної проблематики.

  В 1995 році доктор Іван Голдберг один з перших дав визначення даному поняттю. Він виділив наступні основні симптоми цього розладу: використання інтернету викликає хворобливий негативний стресовий стан або дистрес; використання інтернету заподіює шкоду фізичному, психологічному, міжособистісному, економічному або соціальному статусу.

  Пропонуємо Вам пройти тест для діагностики Інтернет-залежності за методикою Кімберлі Янг. Відповідь на кожне питання оцініть таким чином:

«Ніколи» - 1 бал, «Дуже рідко» - 2 бали, «Іноді» - 3 бали, «Часто» - 4 бали, «Завжди» - 5 балів.

 

1. Чи відчуваєте Ви ейфорію, пожвавлення, збудження, перебуваючи за комп'ютером?

2.   Чи потрібна Вам проводити все більше часу за комп'ютером, щоб одержати ті ж відчуття?

3. Чи відчуваєте ви порожнечу, депресію, роздратування, перебуваючи не за комп'ютером?

4.  Чи траплялося Вам нехтувати важливими справами, в той час як Вибули зайняті за комп'ютером, але не роботою?

5.  Чи проводите Ви в мережі більше 3-х годин на день?

6.  Якщо Ви в основному використовуєте комп'ютер для роботи, чи берете участь у робочий час у чатах або виявляєте себе на не пов'язаних з роботою сайтах більш, ніж двічі на день?

7.  Чи завантажуєте Ви файли з заборонених сайтів чи сайтів еротичного спрямування?

8.  Чи вважаєте Ви, що з людиною легше спілкуватися "онлайн", ніж особисто?

9. Чи говорили Вам друзі або члени сім'ї, що Ви занадто багато часу проводите "онлайн"?

10. Чи заважає Вашій діловій активності кількість часу, що проводиться в мережі?

11. Чи бувало таке, що Ваші спроби обмежити час, проведений в мережі виявлялися безуспішними?

12. Чи буває так, що Ваші пальці втомлюються від клавіатури або клацання кнопкою миші?

13. Чи траплялося Вам відповідати неправду на запитання про кількість часу, що Ви проводите в мережі?

14. Чи спостерігався у Вас хоч раз "синдром карпального каналу" (оніміння та болі в кисті руки)?

15. Чи бувають у Вас болі в спині частіше, ніж 1 раз на тиждень?

16. Чи буває у Вас відчуття сухості в очах?

17. Чи збільшується час, проведений Вами в мережі?

18. Чи траплялося Вам нехтувати прийомом їжі або їсти прямо за комп'ютером, щоб залишитися в мережі?

19. Чи траплялося Вам нехтувати особистою гігієною, наприклад, умиванням, голінням, причісуванням і т.д., щоб провести цей час за комп'ютером?

20. Чи з'явилися у Вас порушення сну і/або чи змінився режим сну з того часу, як Ви стали використовувати комп'ютер щодня?

 

Інтерпретація результатів:

20-29 балів – залежність від Інтернету відсутня;

30-49 балів – Інтернет-залежність не виражена чи слабо виражена, але пропонуємо прислухатися до наступних рекомендацій;

50-79 балів – мережа здійснює значний вплив на Ваше життя;

80-100 балів – Вам необхідна допомога психолога.

 

Рекомендації для Інтернет-залежних:

1.  Встановити межу часу, який можна проводити в Інтернеті.

2.  Змушувати себе час від часу кілька днів поспіль не працювати в Інтернеті.

3. Програмним чином заблокувати доступ до якихось конкретних ресурсів Інтернету.

4. Встановити для себе правило: не звертатися до мережі Інтернет протягом робочого дня (якщо тільки це не входить в робочі обов’язки).

5. Ввести відчутні для себе (однак без нанесення збитку здоров'ю) санкції за недотримання такого роду правил і обмежень.

6. Накладати на себе подібні санкції до тих пір, поки не відновиться здатність виконувати дані самому собі обіцянки.

7.  Змушувати себе замість роботи в Інтернеті займатися чимось іншим.

8. Навчитися отримувати від життя інші насолоди, здатні замінити або перевершити задоволення, яке Ви отримуєте від роботи в Інтернеті.

9. Звертатися за допомогою родичів, друзів чи психолога кожного разу, коли власних зусиль виявляється недостатньо.

10. Уникати таких зустрічей і перебування в таких місцях, які могли б спонукати Вас повернутися до адиктивної поведінки.