Симптоми інтернет залежних людей

Симптоми інтернет-залежних людей

«Інтернет-залежність» – звучить страхітливо, чи не так? Фахівці до цих пір офіційно не визнали наявність такого захворювання, та й сам термін «інтернет-залежність» вперше використав американський психіатр Айвен Голдберг в 1994 році заради жарту. Однак слово прижилося і сприймається всерйоз. Що ж це за хвороба? Як вчасно розпізнати її симптоми? Чи можна зробити щеплення проти цього вірусу? І як підібрати лікування?

Інтернет-залежність – це розлад у психіці, що супроводжується великою кількістю поведінкових проблем і в загальному полягає в нездатності людини вчасно вийти з мережі, а також в постійній присутності нав’язливого бажання туди увійти.

Проведені дослідження на тему інтернет-залежності показують, що при тривалому і неконтрольованому знаходженні в мережі відбуваються зміни в стані свідомості і у функціонуванні головного мозку. Поступово це призводить до втрати здатності навчатися і глибоко мислити.

Ніколас Карр, відомий американський вчений-публіцист, експерт в області процесів управління і передачі інформації, спільно з створеною ним групою дослідників-психологів прийшов до невтішних висновків – швидке і регулярне переглядання сайтів веде до того, що мозок людини втрачає здатність до поглибленого аналітичного мислення, перетворюючи постійних користувачів мережі в імпульсивних і не здатних до інтелектуальної роботи людей.

Чим небезпечна інтернет-залежність?

По-перше, вона може призвести до конфліктів з рідними та близькими. Людина, залежна від Інтернету, все більше часу проводить за комп'ютером, і все менше приділяє друзям і родичами. Є навіть таке поняття, як "комп'ютерна вдова" - коли чоловік з комп'ютером фактично проживають в одній кімнаті, а дружина з дитиною - в іншій.

Занурюючись з головою в мережу всесвітньої павутини, людина поступово втрачає навички реального спілкування, що призводить до якоїсь асоціальності. Навіщо зустрічатися з друзями, коли можна поговорити з ними по Skype, навіщо з кимось домовлятися в живу або телефонувати, якщо можна просто відправити лист по e-mail, навіщо шукати і купувати товар в звичайних магазинах, коли можна придбати що завгодно, не виходячи з дому.

Тобто описані раніше як переваги, всі ці зручності при тривалому і безальтернативному їх використанні перетворюються на проблему. Так починають з’являтися складності в спілкуванні з новими людьми, а попадання в незнайому компанію для інтернет-залежної людини і зовсім стає стресовою ситуацією. Далі людина замикається в собі, що позначається на роботі чи навчанні, у неї з’являються проблеми зі сном і прийомом їжі. Деяких нездорова прив’язаність до інформаційних технологій доводить навіть до самогубства.

Крім психічних і розумових розладів інтеренет-залежність небезпечна і виникненням фізичних захворювань. Проводячи надзвичайно багато часу біля екранів моніторів, ми псуємо свій зір, у багатьох з’являється тунельний синдром зап’ястя. Інтернет залежність, яка супроводжується сидячим способом життя, призводить до різних захворювань хребта і суглобів (сколіозу, остеохондрозу, артрозу, тощо.), серцево-судинних патологій (тахікардії, аритмії, артеріальної гіпертонії, варикозу нижніх кінцівок, тощо) і багатьом іншим захворюванням.

Інтернет-залежність може стати причиною порушення стосунків у сім’ї (між батьками і дітьми, а також між подружжям).

Не меншою проблемою є і "геніальна комп'ютерна дітвора", що з'явилася як результат Інтернет-освіти. Такі діти абсолютно нездібні спілкуватися з однолітками. Вони замкнені у собі, неадекватні, агресивні. Батьки не натішаться на своїх нащадків, всіляко заохочуючи дітей, поглинених вивченням комп'ютера. А в результаті з дітей, що присвячують весь вільний час агресивним стрілялкам, непомітно зростають справжні монстри.

У школах вже йде тотальна інформатизація, але в сім'ях ще не сформувалася культура дозованого спілкування з комп'ютером. Дитині потрібно щепити навики живого спілкування, а не радіти тому, що тепер він не турбує вас, проводячи весь час з новою іграшкою.

Є думка, що незабаром Інтернет-адикція буде визнана захворюванням № 1. На Заході вже з'являються професійні клініки, де лікують різноманітні "кіберрозладів". Але «хворі» вважають за краще звертатися по допомогу в спеціалізовані Інтернет - клініки, що функціонують за типом "Анонімних Алкоголіків", на прийом до психотерапевта такі «хворі» не приходять.

Як же зрозуміти, залежний ти від інтернету чи ні?

Психологи склали список, за яким можна визначити ознаки інтернет залежності у дитини:

Дитина користується Інтернетом як засобом від стресу.
Він або вона часто втрачає рахунок часу, поки знаходиться в мережі.
Дитина з легкістю жертвує сном заради можливості провести більше часу он-лайн.
Дитина, як правило, віддає перевагу витрачати власний час на Інтернет, ніж на сім'ю або друзів.
Дитина бреше друзям або членам сім'ї, коли мова заходить про кількість часу, проведеному в мережі Інтернет.
Дитина яро протестує або стає дратівливою, коли йому не дозволяють підключатися до мережі.
Дитина перевіряє по кілька разів за день свою електронну пошту.
Він або вона помітно втратив(а) інтерес до улюблених раніше занять, які сприймав(а), як приємне проведення часу до того, як отримав(а) доступ до Інтернету.
Нерідко він або вона нехтують досягненнями, освітою, або відносинами через Інтернету.
Дитина зав'язує відносини з людьми, яких зустрічає в онлайн.
Дитина ігнорує строки, встановлені вами на користування Інтернетом.
Він або вона часто їсть, сидячи за комп'ютером.
Після тривалого невикористання мережі Інтернет у дитини можна спостерігати симптоми ломки, зокрема:

- занепокоєння;
- невгамовність;
- тремтіння рук.

14.Дитина думає про Інтернет постійно.

15.Дитина перестає бачити відмінності між віртуальним і реальним світом.

Профілактика залежності від Інтернету

Ось кілька нехитрих способів для «профілактики» інтернет-залежності:

По-перше, проблему необхідно визнати. Багато психологів сходяться на думці, що визнання проблеми – це 50% її вирішення.
По-друге, треба повірити в свої сили.
Намагатися без необхідності не заходити в Мережу.
Проводити більше часу в офлайні, зустрічатися, спілкуватися з друзями, займатися спортом чи хобі.

Багато психологів сходяться на думці, що в Інтернет ми «втікаємо» від незадоволеності або проблем реального життя. Тому постарайтеся зрозуміти справжню причину «втечі» і знайти рішення.

Безперечно, Інтернет приносить величезну користь і без нього неможливо уявити собі сучасне життя – але не можна забувати, що все добре в міру. Виховуйте в собі культуру інтернет-користування, і нехай Мережа стане для вас способом досягнення «офлайнових» цілей і вирішення реальних завдань. Отримуйте в Мережі необхідні і важливі навички, вбирайте інформацію, яка стане в нагоді.

Звичайно ж, не варто думати, що Інтернет - це абсолютне зло і чума XXI століття, яка заразить нас всіх. Інтернет надає прекрасні можливості втілювати свої фантазії та найзаповітніші мрії, представляти себе ким завгодно і жити іншим життям, якої так не вистачає в реальності, але не треба забувати про справжнє життя і живих людей, які нас оточують. Інтернет не вирішить наших проблем, і нові віртуальні друзі ніколи не замінять перевірених реальних. Життя одне і не потрібно створювати собі світ ілюзій, щоб відчувати щасливим. Своє щастя потрібно будувати тут і зараз, і хай Інтернет буде в цьому добрим помічником.

А в реальній допомозі психотерапевта і тим більше психіатра мають потребу тільки ті користувачі, у кого в результаті їх повного занурення в Інтернет виявляється зруйнованим здоров'я і побутове життя.